Написати листа Сторінка у ФБ Форум


 
 
 

Сагайдачний набір з луком і стрілами

1. Місцезнаходження предмету озброєння: Оригінали сагайдачних наборів переважно знаходяться в музеях Туреччини, Польщі (музей Чарторийських) та Московії. Окремі екземпляри можна побачити у Харківському та Київському історичних музеях.

2. Джерела та публікації:
- Свєшніков І.К. Битва під Берестечком. – Львів: Cлово, 1992. – с.237 - 238.
- аналітичні статті знаного східнознавця Прокопенко Владимир на інтернет ресурсі: http://www.kitabhona.org.ua/.

3. Датування предмету озброєння: Кінець XVI - поч. XVII ст.

4. Короткий опис та конструкція: За зразок взято луки та сагайдачні набори музеїв Туреччини. Лук складається з рукояті, кібиті (крила лука) та ріжків, за які зачіпляється тятива, що могла виготовлятись з кінського волосу, сухожиль або шовку. При виготовленні історично використовувалось дерево кістка, сухожилля тварин. Стріли зазвичай конічної або веретеноподібної форми складаються з металевого вістря, древка та оперення. До сагайдачного набору входить поясний підвіс, налуч та колчан зі шкіри та оздоблений бронзовими накладками. І К. Свєшніков за матеріалами розкопок переправи щодо метальної зброї в козацькому війську пише: Лук і стріли належали у XVII ст. до звичайної зброї як королівської армії (зокрема легкої кавалерії), так і козацького війська. Під час розкопок на козацькій переправі у 1979 р. знайдено рештки сагайдака з дев'ятьма стрілами. Сам сагайдак був із тканини, чи іншого нетривкого матеріалу і від нього залишилось лише дерев'яне дно у формі вузького циліндра діаметром 11 см і 4 см завтовшки. Стріли в сагайдаку впирались вістрями у його дерев'яне дно. тут же знайдено латунний ґудзик до запинання сагайдака. Він має вигляд легко опуклого округлого щитика з вирізами по краях, що надають йому вигляд квітки з дванадцяти пелюсток. У щитку - 4 напівокруглі і 2 овальні вирізи, а під ними перстнева ніжка (рис. 62,8). Оперення стріл не зберіглось. Їх дерев'яні древка, довжиною до 74 см і товщиною у нижньому кінці - 1 - 1,2 см, завужуються до верхнього кінця, в який вбито загострені кінці черенків наконечників різного типу. *Два з них ромбовидні, один овальний з загостреним кінцем, один майже округлий з гострим виступом у верхньому кінці, один трикутний чотиригранний. Два вістря пошкоджені, одне не зберіглось. Нижні кінці стріл мають невеличкі заглиблення, а у одному екземплярі збереглась кістяна насадка з напівокруглим вирізом для тятиви (рис. 62,1). У 1971 р. в одному з козацьких гаманців на переправі знайдено кістяний перстень для охорони великого пальця лівої руки лучника від удару тятиви лука. Він є додатковим доказом вживання козаками під Берестечком луків і стріл (рис. 62,5а). Відтворений лук належить до турецького типу та обклеєний кінською шкірою. Налуч та колчан виготовлено зі шкіри, бронзове оздоблення є точною копією знайдених сагайдачних петель та кріпиться на латунних заклепках. Налуч кріпиться на поясі в одній точці. Колчан має дві точки підвісу для уникнення його перевертання в процесі носіння та дерев’яне лінзоподібне денце. Древка відтворених стріл веретеноподібні вкриті лляною олією для захисту від вологи, оперення виготовлено з гусячих пер та закріплене на древках риб’ячим клеєм і лляною ниткою. Наконечники відковано за знахідками комплексів озброєння, що належать до 17 століття. Перстень лучника виготовлено з рогу

5. Матеріали: лук – дерево, кістка, кінська вощена шкіра, плечі лука та тятива виготовлені композитного матеріалу. Стріли – металеві наконечники, дерево сосна, гусяче пір’я, риб’ячий клей, лляна нитка та олія. Сагайдак – шкіра, лляна нитка, бронза, латунь.

6. Майстри: версія луку турецького типу та пошиття сагайдаку – виріб @Кам’янецької зброярні (м. Кам’янець-Подільський). Древка стріл – майстерня лучного спорядження Ґера, наконечники стріл – коваль Фецинець Святослав Ігорович, м.Львів. Фінальна доводка стріл, встановлення кріплень, дерев’яного денця і накладок на сагайдак власноручна.

ВІГ "Курінь печерської сотні Опанаса Предримирського Київського реєстрового козацького полку". 2016 - 2017 р.р.