Написати листа Сторінка у ФБ Форум


 
 
 

Опанча

1. Джерела:
- Nockert, Margareta. Bockstenmannen, Och Hans Drakt. Halmstad och Varberg: Stiftelsen Hallands lansmuseer, 1985.
- Калашникова Н. М. Одежда украинцев XVI-XVIII вв. // Древняя одежда народов Восточной Европы. М., 1986. С. 128.
- Євген Славутич. ОДЯГ “МАЛОРОСІЙСЬКИХ” КОЗАКІВ: СКЛАД, ПОХОДЖЕННЯ, ПОКРІЙ, МАТЕРІАЛИ, ФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. ДРУГА ПОЛОВИНА XVII – ПЕРША ТРЕТИНА XVIII ст.//Спеціальні історичні дісципліни.- Інститут історії України,2010.-№16. с. 38.
- Зеленин Д. К. Восточнославянская этнография. М., 1991. С. 247.
- Замальовки С. делла Белла 1630-40 рр.
- плащ Карла Х Густава з датуванням 1654-1660рр. з стокгольмського музею LIVRUSTKAMMAREN.
- зображення татарина у циклі турецьких мініатюр 17 століття.
- Анонімна гравюра-мідьорит - «Переправа бранденбурзьких, семигородських та українських військ через Віслу під Завіхвостом 9-12 квітня 1657 року.
- зображення: мапа кінця 16ст, вигляд міста Вільно, мапа Варшави датована початком 17 століття, портрет князя Любомирського (поч ХVІІ ст.), картина Стефано делла Белла 1630-40 роки: козацькі посли Палац в Кельцях, вибранецька піхота з розпису Підгорецького замку (30-40роки 17 століття).

2. Короткий опис: Коливання температури і погіршення погодних умов навіть влітку змушувало козаків використовувати зручний допоміжний верхній одяг. Основним демісезонним козацьким одягом, який одягали у негоду, в поході і в подорожі, була «опанча» (та¬кож «епанча», рідше «опонча», «япанча»). У творі «Подорож Патріарха Макарія» Павло Алеппський, що двічі перебував на Україні протягом 1654-1656рр. згадує цей тип верхнього одягу у козацькому війську: "Ратники (автор мав на увазі козаків) не мають наметів, а ставлять довкола себе дерева чи гілки, на кшталт шатра, накриваючи їх своїми плащами для захисту від дощу: вони обходяться надзвичайно малим. Нехай буде над ними благословення Боже!" Опанча - довгий у кінноти та коротший у піхоти (до середини литки) і широкий безрукавний суконний плащ прямоспинного крою з цупкого товстого сукна, що одягався поверх жупана, свити, доломана і т.д. Одяг мав вигляд півкола або кола, що набиралось з частин, а в подолі мав довжину 4 аршини. Її зазвичай шили з подвійним великим виложистим коміром: верхня частина якого була зшита з хутра; а внутрішня - зшита з сукна, довжиною під лопатки. Комір вшивався довкола шиї, в дощ і сльоту надійно захищав плечі та верхню частину тіла. Застібалась опанча під шиєю одним великим ґудзиком або підв’язувалась підшитими очкурами. Відтворена опанча має форму півкола, що підтверджується джерелами, з овечою шкірою та версією додаткової деталі, що формує потовщення в зоні шия-плечі.

3. Матеріали: сукно грубе темно-сіре, лляна вощена нитка, овече хутро породи Романівська (найбільш генетично чиста порода овець, що існувала на наших теренах), шкіра, шнур конопляний плетений.

4. Майстер: розкрій та пошиття власноручне. Можливо замовити у Сергія "Оселедчик" (м. Київ).

ВІГ "Курінь печерської сотні Опанаса Предримирського Київського реєстрового козацького полку". 2016 - 2018 р.р.