Написати листа Сторінка у ФБ Форум


 
 
 

Заступ

1. Місце віднайдення: археологічні розкопки на полі Берестецької битви.

2. Джерела:
- Свєшніков І.К. Битва під Берестечком. – Львів: Cлово, 1992. – 304с.
- оригінальний заступ з експозиції Рівненського краєзнавчого музею.
- Крип’якевич І., Гнатевич Б., Стефанів 3., Думін О., Шрамченко С. Історія Українського війська.— Київ: Варта, 1994, 384 с.
- Павло Алеппський. Подорож патріарха Макарія // Дзвін, 1990

3. Датування знаряддя: Х-XIХ ст.

4. Опис та згадки очевидців: Заступ складається з залізного окуття овальної форми з жолобком для фіксації в ньому дерев’яного держака. "До шанців козаки вживали лопат і мотик. «Козак має ці обидва прилади на одному держаку, завсіди прив’язані до пояса, ними він сипле землю й робить укріплення проти кінноти серед безмежних рівнин своєї країни», оповідає папський нунцій. У німецькому описі битви під Лойовим 1651. р. є згадка про те, що й кожний кінний козак мав лопатку при сідлі. Козацькі шанці складалися з окопів, ровів і ям, де ховалися козаки від обстрілу. «Кожний має свій захист, яму в землі. Ставши на ноги, вони стріляють із рушниць, а коли стріляє ворог, ховаються по ямах, і жадна куля їх не влучить», описує Павло Алеппський. Добра піхота була силою козацького війська, але водночас вона була й його слабою стороною. Тактики піхоти можна було вжити тільки тоді, коли ворог спинився на місці, й коли була догідна позиція, щоб звести бій. Але до боротьби на широких просторах, до погоні й до вирішної атаки необхідна була кіннота. Саме тому Богдан Хмельницький остерігав своє військо: «Як прийде до битви, не спускайтеся на ваші лопати та ями, — вже там добре доведеться огинатися, щоб слави і душ наших не втратити!»

5. Сфера застосування: Заступи козаками використовувалась для побудови індивідуальних та табірних шанців та інших земляних укріплень.

6. Матеріали: окуття - залізо гартоване; держак заступу - дерево (ясен).

ВІГ "Курінь печерської сотні Опанаса Предримирського Київського реєстрового козацького полку". 2016 - 2017 р.р.