Написати листа Сторінка у ФБ Форум


 
 
 

Жупан

1. Джерела:
- Maria Gutkowska-Rychlewska - Historia ubiorow, z podpisem: zupan Gabriela Tarnowskiego, poczatek XVIIw.
- крій жупана з ресурсу http://www.kismeta.com/
- Wykroj z ksiegi krawcow poznanskich z XVII w., sztuka X, Wojewodzlde Archiwum w Poznaniu, cechy nr. 253
- ікона з костелу в Вільнюсі ( Вільно), що зображує косий запах поли жупана.
- Свєшніков І.К. Битва під Берестечком. – Львів: Cлово, 1992. – с.236-237.
- Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис.-К.:Оберіг,1991.-Т.2, 442с.
- малюнки до карт Гійома де Боплана.

2. Короткий опис і конструкція: Головною складовою козацького строю був жупан. Іконографічні пам’ятки та нечисленні збережені речові зразки засвідчують, що козацький жупан, або каптан, практично не відрізнявся кроєм від польського аналога того часу. Жупан був однобортним, із значним загортанням поли наліво, довжиною нижче колін чи майже до середини литки. Мав вузький сторчовий комір (до 3 см) зі скісно зрізаними чи рідше округленими кінцями, який увійшов в моду в середині XVII ст. в Польщі і в Гетьманщині замість підвищених стійок. Каптан шився до стану і розширювався від пояса до низу за рахунок вставних клинів: суцільно кроєна спинка трохи підрізалася в стані, по боках у підрізи між цільними передками й спинкою вшивались широкі клини. Довжина в подолі доходила часто до 5 аршин. Застібався на грудях жупан дрібними круглими або кулеподібними литими ґудзиками (до двох десятків), густо нанизаними на шнур, що пришивався по борту правої поли від коміра до пояса, і накидними шнуровими петлями, пришитими по скісній лінії на деякій відстані від краю поли для запаху. Верхні ґудзики іноді залишали незастебнутими. Ліва пола кроїлася ширшою за праву для загортання, а її борт вгорі зводився плавно дугою до коміра. Рукави жупана були широкі і нарочито довгі (з кінця 40-х рр.), за формою нагадували окорок: дуже широкі, навіть мішкуваті, в плечах і ліктях, вони різко й сильно звужувалися нижче ліктя і при одяганні призбиралися дрібними складками в передпліччі, щільно обхоплюючи його завдяки надмірній довжині і довгому розрізу на кінці, який густо застібався дрібними круглими ґудзиками або гапликами (до 10 пар). Характерною особливістю рукава жупана в цей період була наявність на кінці округлого або загостреного підрізаного мисика довжиною в вершок, який частково прикривав тильну частину кисті. Його зазвичай підшивали іншою тканиною і могли зрідка відгинати у вигляді карваша (кінці довгих піл верхнього одягу під час маршу для зручності затикали за пояс). Крій козацького жупана був раціональний і функціонально вивірений. Довгі поли і широка юбка верхнього одягу запобігали охолодженню тіла за несприятливих погодних умов, в сідлі прикривали коліна і тим самим захищали їх від дощу, вітру і холоду, а також запобігали протиранню «задків» шароварів. Особливий крій рукава був дуже зручний і функціонально виправданий. В плечах і ліктях він був завжди просторий, не сковуючи жодного руху в бою, чи-то стрільба з лука, рушниці чи рукопашний бій, а обтягливість в передпліччі і зап’ясті допомагала зберігати руки в теплі, запобігала ураженню від спалаху пороху, теліпанню і сповзанню рукава на кисть, а також дозволяла вільно і ефективно обходитись зі зброєю.

3. Матеріали: жовтувато-біле нефарбоване сукно, підкладка - домоткане полотно, лиштви - фарбований льон брудно-жовтого кольору, лляна нитка, плетений вручну на рогатці шнур з натурального шовку жовтогарячого кольору. Бронзові шишкоподібні ґудзики на грудях є пустотілі - відлиті і спаяні з двох половинок. На рукавах вшито суцільнолиті невеликі грибоподібні ґудзички, для їх відтворення використано зразки з книги І.К. Свєшнікова «Битва під Берестечком» за №5, 7, 10, 16, 25 на рис.33, ст.177.

4. Майстри: розкрій та пошиття пані Богдана м. Львів, ґудзики відлито ливарною майстернею в м. Одеса за сприяння С. Шаменкова, плетення шнура та встановлення шнура і ґудзиків на жупан здійснено власноручно.

ВІГ "Курінь печерської сотні Опанаса Предримирського Київського реєстрового козацького полку". 2016 - 2018 р.р.