Людям сучасності можуть здатися незвичними середньовічні грошові системи, коли в одній державі паралельно існувало фактично декілька валют із незалежним одна від одної курсом. У випадку Речі Посполитої XVII ст. їх було три: гріш, таляр і дукат. Перша була основною одиницею розрахунку в повсякденних платежах, виплати жолду у військах. Періоди найбільшого її карбування співпадали із періодами ведення затяжних війн, тому була у найбільшій мірі схильна до інфляції.
У першій половині XVII ст. гріш карбувався різними номіналами наступного співвідношення:
18 денарів = 6 тернарів = 3 шеляги (соліди) = 1 гріш = 2/3 півторака = 1/3 трояка = 1/6 шостака
При цьому денарів і тернарів у XVII ст. карбувалося вже менше внаслідок інфляції, також зменшувалося і виробництво власне гроша на користь півторака і більших номіналів із наведеними параметрами (станом на початок 1620-х).
30 грошів складали 1 рахівний злотий, 60 – копу грошей. Це були віртуальні грошові одиниці, які не карбувалися, але використовувалися звичайно при крупних розрахунках.
У першій половині XVII ст. таляр карбувався наступними номіналами:
При цьому: 4 орти = 2 напівталяри = 1 таляр
Золотий дукат мав наступні параметри: