Побутові речі

Перстень

Illustration

Персні.Експозиція музею в с.Пляшева

Illustration

Персні.Сторінка видання Переправа незабутня РОКМ

Illustration

Персні з розкопок на території Волині

Illustration

Персні з розкопок на території Волині

Illustration

Перстень "чотирипелюсткова квітка".Реконструкція Тарас Тимчак

Illustration

Перстень Реконструкція Тарас Тимчак

Короткий опис, походження та символіка: Перстень в минулому, як одне з доповнень до одягу, також і в уявленнях козаків виконував функцію оберегу. Персні давньоруського часу так і середньовіччя у великій кількості виявлено на території Волинської землі [Кучинко М. М. Волинська земля Х – середини XIV cт.: археологія та історія. Навч. посібн. – Луцьк, 2002, с. 90-91]. Вони виготовлялись переважно з бронзи чи свинцево-олов’янистих сплавів, рідше – із срібла, а в поодиноких випадках – з золота. Найпоширенішим орнаментом на щитках перснів є чотирьохпелюсткова квітка, іноді вписана в коло, ромб, розділений косим хрестом на чотири сектори. В деяких випадках між чотирма основними пелюстками розміщені ще чотири додаткові. Від центру відходять чотири стрілки, що вказують на основні географічні напрямки: північ, південь, захід і схід. На думку дослідників чотирьохпелюсткова квітка символізувала хрест, що був на Русі з давніх часів важливим символом. Ще до прийняття християнства хрест слугував амулетом, що захищав від хвороб, оберігав власника з усіх чотирьох боків [Рибаков, 2001, с. 522-524; Археалогія і нумізматика Беларусі..., 1993, с. 556; Войтович, 2002, с. 9].Більшість козацьких перснів XVII століття представлені в експозиціях музею «Козацькі могили» с.Пляшева, Радивилівського району, Рівненської області та Рівненському та Волинському краєзнавчому музеї.

Гребінець

Illustration

Гребінець з музею Козацькі могили в с.Пляшева

Illustration

Гребінці з Рівненського краєзнавчого музею

Illustration

Гребінець з музею Козацькі могили в с.Пляшева

Illustration

Реконструкція гребінця(Тарас Тимчак)

Illustration

Реконструкція гребінця(Тарас Тимчак)

Illustration

Реконструкція гребінця(Тарас Тимчак)

Короткий опис: Гребінець козаки використовували для розчісування вусів та волосся на голові. Виготовлено латунну версію гребінця, що в оригіналі виготовлявся з рогу або латунної пластинки. Товщина гребінця 2.5мм. В реконструкції повторено форму зубців, очковий орнамент та колоподібні вирізи з оригіналів.
Матеріали: латунь, кістка.

Шевське приладдя

Illustration

Ножиці, знайдені І.К. Свєшніковим на полі Берестецької битви

Illustration

Шила, голки та наперстки з поля Берестецької битви

Illustration

Шила козаків з поля Берестецької битви.Музей Козацькі могили

Illustration

Ножиці.Реконструкція Тарас Тимчак

Illustration

Шило.Реконструкція Тарас Тимчак

Illustration

Шевське приладдя.Реконструкція Тарас Тимчак

Ножиці, шило, голка. віск, та лляні чи конопляні нитки використовувались козаками в поході для дрібного ремонту взуття та одежі, кінської упряжі та табірних речей. Для комплекту спорядження одним з козаків було обрано ножиці, що зображені в монографії І.К. Свєшнікова на рис.44, під номером 6,7 з овальними отворами для пальців. Характерною для XVII століття є С-подібна форма лез. На рис.43, вищезгаданої монографії, під номерами 18 та 19 зображено предмети, що послужили зразками для виготовлення шила з ковпачком.
Використані матеріали: мішечок - тонка жирована шкіра, голка залізна кована, шило - дерево (дуб), залізо; віск; нитки з лляних та конопляних волокон.

Люлька-носогрійка з чубуком

Illustration

Люльки Полтавщина, малюнок з праці О. Коваленко, «Глиняні люльки ХVII-XVIII століть»

Illustration

Люльки, Волинь (археологічні знахідки)

Illustration

Люлька-бурулька (сучасна реконструкція)

Illustration

Люльки козаків з поля Берестецької битви

Illustration

Люлька з чубуком.Реконструкція Тарас Тимчак

Illustration

Паління люльки в таборі

Короткий опис: Люлька складається з циліндричної чашечки на тютюн чи лікарські трави, що плавним поворотом нижньої частини переходить у коротку зігнуту доверху основу чубука, з'єднану з чашечкою внутрішнім каналом. Часто чубук кріпився до люльки невеликим шнурочком, щоб запобігти його втраті. Більшість люльок, що використовувались козаками в 17 столітті описано та замальовано в наступних працях:- І.К. Свєшніков, «Битва під Берестечком». – Львів: Cлово, 1992. – 304с. Люльки описано на с.185 - 186 та замальовано на рис.37, 1-12.- Оксана Коваленко, «Глиняні люльки ХVII-XVIII століть» (за матеріалами Полтавщини), Опішне: Українське народознавство, 2008 . - 144с.
Матеріали: люлька виготовлялась з білої чи червоної випалена глина, чубук - гілочка шипшини, очерету чи бузини з вибраною серцевиною.

Кисет

Illustration

Кисет з розкопок на місці Берестецької битви

Illustration

Кисет з розкопок на місці Берестецької битви

Illustration

Кисет з місця Берестецької битви

Illustration

Реконструкція кисета (Тарас Тимчак)

Illustration

Реконструкція кисета з сумішшю лікарських травТараса Тимчака

Illustration

Процес забивання люльки козаком

Кисети використовувались козаками для носіння суміші лікарських трав та тютюну до набивання люльки. Найчастіше кисет - це невелика сумочка прямокутної форми, зшита з одного шматка тонкої шкіри внутрішнім швом. Зашморгується у верхній частині шнуром чи шкіряною зав'язкою через отвори у верхньому краї. Кисети, що використовувались в середині XVII сторіччя широко представлені в експозиціях музеїв «Козацькі могили» с.Пляшева, Радивилівського району, Рівненської області, музеї історії запорізького козацтва у м.Запоріжжя та Рівненському краєзнавчому музеї.За зразок для виготовлення реконструкції кисета взято предмет, що представлений у монографії Ігоря Кириловича на рис.37, 19. Розміри кисета 9 на 9 см.
Матеріали: Жирована тонка шкіра. лляні нитки.

Миска глиняна та дерев’яна

Illustration

Глибока дерев'яна миска з розкопок на козацькій переправі

Illustration

Зразки кераміки типової для середньовічної України

Illustration

Керамічна полив'яна мискаЗнахідка у місті Кам'янець-Подільський 

Illustration

Дерев'яна мискаРеконструкція Тараса Тимчака

Illustration

Глиняна миска з поливою реконструкція 

Illustration

Дерев'яний посуд в користуванні

Короткий опис: Із розповіді сина запорожця Івана Розсолоди: «…а із чого ж їли запорожці? – Їли більш із корит, бо мисок не любили: блощицями, кажуть, воняють. Череп’яного та скляного посуда теж дуже не любили. Та як їм і с тим черепком та склом і возиться? Ще переб'єш!» До святкового чи щоденного вжитку їжі козаки-реєстровці зазвичай послуговувались глиняним та скляним посудом. В умовах походу зручнішим був дерев'яний та олов'яний посуд.  Для комплексу побутових речей, якими послуговувались козаки, козаком-реєстровцем Тарасом Манютою замовлено велику, вкриту зверху поливою миску та власноруч виготовлену малу дерев’яну миску. Аналоги глиняного зразка знайдено в шарі 17 сторіччя при розкопках Попового Горба під краєм заплави річки Пляшівки поблизу с. Острів та при розкопках зруйнованої господарської будівлі у м.Кам’янець-Подільський. Аналог дерев'яного посуду також знайдено на полі Берестецької битви. Велика глиняна миска (діаметр 23 см) має широке пласке дно, злегка прикрашені тисненим візерунком стінки, зовнішня поверхня вкрита зеленою та світло коричневою поливою. Мала дерев’яна миска має діаметр 20 см, виготовлена з липи шляхом різьблення. Матеріали: випалена глина, полива, деревина липи.
Джерела: "Археологія доби українського козацтва XVI - XVIII ст."Д. Я. Тєлєгін І.С. винокур, О.М. Титова, І.К. Свєшніков та інш.: - К.: ІЗМН, 1997.- 336 с. СС - 69 -77.

Кухоль

Illustration

Кухоль керамічний знахідка на козацькій переправі в с.Пляшева

Illustration


Illustration

Замальовка кухля з кришкою

Illustration

Кухоль полив'янийРеконструкція

Illustration

Кухоль полив'янийРеконструкція

Illustration

Кухоль реєстровця під час трапези


Короткий опис: Виготовлений кухоль є аналогом знайденого на дні річки Пляшівки в с. Острів пивного кухля без кришки. Цей предмет побуту має широке пласке дно, прості стінки, що плавно несильно звужуються до вінців. Зовнішня ребриста поверхня та внутрішня частина стінок вкриті темною поливою. Простір під вінцями прикрашений декількома оздобами у вигляді ягід малини, що виліплені також з глини.
Матеріали: випалена глина, полива.

Ложка у шкіряному футлярі

Illustration

Малюнок з ложками з козацької переправи 

Illustration

Ложки та шкіряні футляри.Знахідки на полі Берестецької битви

Illustration

Шкіряні футляри для ложки.Експозиція Рівненського краєзнавчого музею

Illustration

Ложка та шкіряний футлярРеконструкція Тараса Тимчака

Illustration

Ложка в шкіряному чохліреконструкція

Illustration

Спосіб носіння ложки в футлярі на поясі

Короткий опис: Козаки користувались як дерев'яними так і олов'яними ложками, частина ложок відноситься до так званих художньо оформлених. Черпаки овальної форми. Верхня частина держака ложки часто оздоблювалась різьбою у вигляді трикутників і ромбів. Закінчення держака оформлене кулястим виступом. Футляри складаються з довгої трубчастої частини з клапаном, в яку вставлявся держак та у верхній частині вшитий розтруб трикутної форми, на якому кріпиться шкіряний ґудзик або шкіряна мотузочка. Футляри мають одну пришиту шкіряну петельку ззаду для підвішування ложки на поясі або кріпились до пояса шкіряним шнуром. Наявність футляру на ложку свідчить про рівень культури споживання їжі та гігієни у козацькому війську.
Матеріали: дерево (черешня), жирована шкіра, лляні вощені нитки. Для виготовлення ложки можливе використання олова.

Виделка-рожон

Illustration

Похідна виделка.Експозиція музею Козацькі могили

Illustration

Столові прибори козацького війська.Експозиція в Рівненському краєзнавчому музеї

Illustration

Малюнок виделки з розкопок козацької переправи на місці Берестецької битви

Illustration

Спосіб носіння похідної виделки на поясі

Illustration

Похідна виделкареконструкція

Короткий опис: Виделка-рожон має вигляд загостреного на одному кінці залізного стрижня з петелькою і кільцем з іншого кінця. Більшість науковців прийшли до висновку, що це знаряддя було мисливською або військовою похідною виделкою, хоча на практиці предмет є багатофункціональним.
Сфера застосування: козаки могли використовували виделку в якості шила; рухомого кільця, якщо рожон вбито у дерево або землю (протягування шнура або натягування намету), рожна для смаження на вогні шматків м’яса.
Матеріал: залізо, кільце сформовано методом ковальського зварювання.

Ніж

Illustration

Ножі 17 століття Експозиція музею Запорізького козацтва м.Запоріжжя

Illustration

Малюнки ножів та піхов Розкопки козацької переправи в с.Пляшева

Illustration

Ножі в козацькому військуЕкспозиція музею Козацькі могили в с.Пляшева

Illustration

Ніж з кричного заліза з піхвамиРеконструкція Тараса Тимчака

Illustration

Спосіб носіння ножа у піхвах на поясі

Illustration

Ніж з кістяним руків'ям та піхвиРеконструкція Дмитра Каднічанського

Короткий опис: Ножі належать до найбільш розповсюджених особистих речей козаків. Згідно даних розкопок на полі Берестецької битви, біля кожного козацького кістяка було віднайдено від 2-х до 4-х ножів. За зразок для відтворення в клубі використовуються ножі з експозиції музею в с.Пляшева, що знайдені на полі Берестецької битви. Руків’я ножів в основному дерев’яне або кістяне, овальної форми, з заклепками та характерним звуженням в сторону клинка. В більшості ножів леза з рівною спинкою та загином вістря до середини площини ножа. Накладки припасовані на плоску металеву основу руків’я. Шкіряні піхви зшивались з одного, подвійно складеного в трубочку, шматка шкіри причому шов розташовувався як на площині клинка так і на ребрі. У верхній частині зворотного боку піхов знаходяться пришиті шкіряні петельки або шкіряний шнур для підвішування чи підв'язування ножа на поясі.
Сфера застосування: Ножі вказаних типів могли використовуватись як в бою так і для побутових потреб.
Матеріали: ніж - залізо, дерево, заклепки - мідь, залізо; піхви - жирована шкіра, лляні нитки.

Гаманець

Illustration

Шкіряний гаманецьЗ експозиції музею Козацькі могили

Illustration

Шкіряний гаманецьОригінал та реконструкція Дмитра Каднічанського

Illustration

Шкіряний гаманець та його наповнення.Експозиція музею Козацькі могили

Illustration

Шкіряний гаманець та його наповнення Реконструкція

Illustration

Шкіряний гаманецьОригінал та реконструкція

Illustration

Шкіряний гаманець та його наповнення Реконструкція

Короткий опис: Гаманці представлені у вищезазначеній монографії Ігоря Свєшнікова на ст.188, рис.38,4. Прості гаманці зшито з одного шматка шкіри перегнутого вдвоє, у верхній частині шилом здійснено отвори для проволікання двох вощених лляних шнурів в якості зав’язки. Розміри гаманця 9 на 9 см.
Сфера застосування: Гаманці наведеного типу використовувались для носіння монет, кремінців, ключів, кресала та інших дрібних предметів.
Матеріали: Жирована тонка шкіра. лляні вощені нитки.

Шабельтас

Illustration

Шабельтас Експозиція музею Козацькі могили

Illustration

Шкіряний шабельтас з розкопок місця Берестецької битви

Illustration

Малюнок шабельтасаз монографії І.К. Свєшнікова

Illustration

Шабельтас.Реконструкція Тараса Тимчака

Illustration

Шабельтас.Зворотня сторона, реконструкція 

Illustration

Шабельтас.Спосіб кріплення ременя

Короткий опис: Сумка-шабельтас зазвичай шилась з двох шматків шкіри, один з яких формував одночасно клапан і задню стінку. На передній стінці сумки пришито циліндричної форми шкіряний ґудзик. На нижній частині прямокутного клапана вшито петлю, що сформована з лляного шнура. З боків сумки пришито довгий шкіряний пасок, що давав змогу носити цей предмет спорядження через плече. Деталі основи зшито внутрішнім швом. Розміри виготовленої сумки (27 на 21 см) відповідають розмірам аналогічних музейних експонатів.
Сфера застосування: Шабельтас реєстровий козак міг використовувати для носіння документів та господарських речей.
Матеріали: темна вощена шкіра, лляні нитки та шнур

Сумка поясна

Illustration

Сумка поясна Експозиція музею Козацькі могили

Illustration

Сумки з розкопок козацьких переправ на полі Берестецької битви

Illustration

Сумка поясна Рівненський краєзнавчий музей

Illustration

Сумка пояснаРеконструкція Тараса Тимчака

Illustration

Сумка пояснаКріплення петлі на клапані

Illustration

Петлі для кріплення сумки на поясі

Короткий опис: Сумку, версія якої використовується в реконструкції, пошито з трьох шматків шкіри, один зі шматків формує одночасно задню стінку та фігурний клапан. Окремо пришиті фронтальна та бічна частини. На нижній частині клапана вшито шкіряну петлю. Відповідно на передній стінці сумки, в якості застібки, пришито ґудзик, що сформований зі шкіри. На звороті сумки пришито дві шкіряні петлі для підвішування на поясі. Деталі зшито внутрішнім та зовнішнім швами. Розміри виготовленої сумки відповідають розмірам музейних зразків – 20 на 17 см.
Сфера застосування: Поясну сумку козак використовував для носіння рушничного та шевського приладдя, інструментів, кресала та труту та інших господарських речей.
Матеріали: шкіра жирована смальцем, лляні вощені нитки, шкіряний шнур.

Сумка - гаманець

Illustration

Сумка-гаманець В експозиції музею Козацькі могили

Illustration

Реконструкція сумки-гаманцяоздоба клапана

Illustration

Зворотний бік сумки з шкіряною петлею

Illustration

Реконструкція Тараса Тимчака

Illustration

Спосіб носіння сумки на поясі

Illustration

Оригінал та реконструкція сумки-гаманця Дмитром Каднічанським

Короткий опис: Одну з версій сумочки-гаманця, що використовується в реконструкції, пошито з двох шматків шкіри, причому один зі шматків формує одночасно і бічну стінку і фігурний клапан. Клапан складається з двох платівок шкіри, між якими вшите світле сукно, він прикрашений прорізним орнаментом, композиція якого складається з солярних знаків (хрести вписані у кола), волютних, есовидних та ромбовидних прорізів, які притаманні оригінальному екземпляру. В нижній частині клапана існує отвір для проволікання олов’яного ґудзика. На звороті сумки-гаманця пришито широку шкіряну петлю для підвішування на пояс. Основу сумки зшито внутрішнім швом. Розміри предмету – 18 на 16 см. В процесі носіння цього предмету спорядження було виявлено необхідність періодичного поновлення декоративних швів на клапані.
Сфера застосування: сумка-гаманець використовувалась козаком для носіння дрібних предметів спорядження: інструментів, куль, монет, кремінців, кисету, люльки та злитків свинцю.
Матеріали: жирована нефарбована шкіра, біле шерстяне сукно, лляні вощені нитки, суцільнолитий олов’яний ґудзик.

Сумка-сухарка

Illustration

Фрагмент малюнка Абрагама Ван-Вестерфельда, що зображає Київ та його мешканців у XVII столітті (1651 р.)

Illustration

Фрагмент малюнка Абрагама Ван-Вестерфельда, що зображає мешканця Києва у XVII столітті (1651 р.)

Illustration

Фрагмент ікони XVII століття

Illustration

Реконструкція сухарки Тарасом Тимчаком

Illustration

Спосіб кріплення клапана сумки зав'язками

Короткий опис: Сумки-сухарки, якими послуговались козаки в поході, не відрізнялись від сумок, які використовувало в той час населення України. Зазвичай така сумка шилась з перегнутого вдвоє або утроє шматка полотна, до верхніх кутків пришивався широкий пас з того ж матеріалу або грубий шнур. Деколи додавались зав’язки.
Сфера застосування: Дана сумка використовувалась для побутових потреб: транспортування їжі, круп, дрібних предметів спорядження та одягу.
Матеріали: Основа сумки та черезплічного паска виготовлена з домотканого лляного полотна. Розміри – 40 на 35см. Для зшивання використано лляну вощену нитку, дві зав’язки виготовленого з лляного шнура та прив’язано до основи сумки.

Кресало, кремінь та трут

Illustration

Кресала та кремінь З експозиції музею Козацькі могили

Illustration

Малюнок кресал з монографії І.К. Свєшнікова Битва під Берестечком 

Illustration

Реконструкція кресала.Шматки гриба трутовика та кремінь

Illustration

Мішечок для розпалювання вогню.         Реконструкція Тараса Тимчака

Illustration

Кресало, гартоване залізоРеконструкція

Короткий опис: Виготовлене для реконструкції кресало має вигляд плоскої залізної смужки довжиною 7 сантиметрів з загнутими гачковидними двома верхніми кінцями, що формують з неробочого боку петельки для пальців. Для зберігання труту, кременю та кресала з одного круглого шматка шкіри виготовлено мішечок, що у верхній частині по колу затягується шворкою.
Сфера застосування: вищезгаданий набір козаки носили в поясних або черезплічних сумках та використовували його для розведення вогню.
Матеріали: кресало - залізо гартоване; трут - перепалене лляне полотно або висушений гриб трутовик (бархотка), сушена трава; мішечок - тонка жирована шкіра; лляна нитка.

Made with