Сасько Харченко "Сліпий"Курінний отаман

Дід по батьківській лінії був ковалем. Справжнім. Кував і зброю, проживаючи в Печерській слободі, а тому був людиною потрібною та авторитетною для військової людності Печерської Лаври. Приходилось разом з ними і в деяких миротворчих акціях за лаврські землі приймати участь,а інколи з благословіння настоятеля і козакувати. Особливо полюбляв дід походи на море. Багато від нього я наслухався. Батька мого почав привчати до всіх цих справ, але під час однієї сутички з татарами той був поранений і на все життя залишився калікою, заробляв на життя шиючи чоботи. Батько на момент поранення вже був одружений з дочкою реєстрового козака Білоцерківського полку (Сквирська сотня). Часто бував я у іншого діда на його козацькім хуторі під Паволоччю. Гарні місця. Сам же Сліпий трохи повчившись в Київській братській школі, кинув її, приймав участь у Хотинській війні, був під Смоленськом в Московії, звідки привіз трохи грошей та жінку москальку. Закохався. Під час повстань 36-38 років, де був, нічого не розповідав. Відмовчувався. Завдяки непоганій репутації та особливо родинним зв'язкам в 1638 році під час складання останнього польського реєстру потрапив до нього. З родиною Передримирських знався, навіть певний час служив у військовому почті. Як було не допомогти справі захисту православної віри. Святе діло. В 1648 році Сліпому було десь років так 40 з гаком.